Єжи Ґедройць і Україна

30 листопада 2017 о 18.00 в Українському домі у Варшаві (вул. Заменгофа 1) відбудеться дискусія за участю Боґуміли Бердиховської, Галини Дубик та Євгена Соболя “Єжи Ґедройць і Україна”.

Журнал „Культура”, який виходив у Парижі у 1947-2000 роках, редактором якого був Єжи Ґедройць, це було не тільки найважливіше періодичне видання польської еміграції, але також одне з найбільш цікавих явищ польської культури ХХ століття. Підвалини української стратегії Ґедройць опрацював ще перед війною, після війни її розбудовував. Ця стратегія складалася з переконання про виняткове значення України для нашого регіону Європи. Ґедройць належним чином цінив і відчував симпатію до українського руху за незалежність. Одним з головних обов’язків польської еміграції він вважав подолання польсько-українських упереджень, нормалізацію відносин між двома народами та підтримку змагань українців за незалежність. Відправною точкою у дискусії “Єжи Ґедройць і Україна” будуть дві книжки. Перша – “Культура – Україна. Схильність до безнадійних справ. Україна у “Культурі” 1947-2000”, яка вийшла у 2016 році за редакцією Боґуміли Бердиховської, що становить антологію текстів на українську тему опублікованих у журналі Ґедройця – огляд подій, нових публікацій та політичної аналітики, матеріалів про українську історію, польсько-українських відносин, есеїстики та літературних текстів. У свою чергу видання “Ґедройць – Маланюк. Листування з 1948-1963 років” є ще одним свідоцтвом зацікавлення Ґедройця українською справою та ролі, яку еміграційний журнал відігравав у житті емігрантів з інших країн за залізною завісою. У книжці знайдемо об’ємну передмову Дубик з описом біографії Маланюка – одного з найвидатніших українських поетів ХХ століття, якого творчість треба відкривати заново, а також його зв’язок з Польщею.

Czytaj dalej

Reklamy

Literackie przedstawienie Majdanu i wojny na Donbasie

26 października 2017 о godz. 18.00 w Domu Ukraińskim w Warszawie (ul. Zamenhofa 1) odbędzie się dyskusja z udziałem Włodzimierza Sztokmana, Anety Kamińskiej, Ołeksandry Iwaniuk i Evgena Sobola pt. „Literackie przedstawienie Majdanu i wojny na Donbasie”.

Literatura ukraińska zmaga się z opisem niewyrażalnego, czyli doświadczenia Majdanu i wojny na Donbasie. W Ukrainie ukazuje się sporo książek na ten temat, które niestety nie są znane polskiemu czytelnikowi. Wyjątek stanowią tutaj powieść Siergieja Łojki „Lotnisko” oraz „Wiersze z wojny” Borysa Humeniuka. O sposobach przedstawienia Majdanu i wojny na Donbasie w literaturze porozmawiają Włodzimierz Sztokman (tłumacz „Lotniska”), Aneta Kamińska (tłumaczka „Wierszy z wojny”), pisarka Ołeksandra Iwaniuk oraz literaturoznawca Evgen Sobol.

Czytaj dalej

Літературне зображення Майдану і війни на Донбасі

26 жовтня о 18.00 в Українському Домі у Варшаві (вул. Заменґофа 1) відбудеться дискусія на тему “Літературне зображення Майдану і війни на Донбасі”. У розмові візьмуть участь Володимир Штокман, Анета Камінська, Олександра Іванюк та Євген Соболь.

Українська література змагається з описом невисловлюваного, себто досвіду Майдану та війні на Донбасі. В Україні виходить багато книжок на цю тему, але на жаль польський читач нічого про них не знає. Винятком є тільки повість “Аеропорт” Сергія Лойко і “Вірші з війни” Бориса Гуменюка. Про способи зображення Майдану та війни на Донбасі у літературі порозмовляють Володимир Штокман (перекладач “Аеропорту”), Анета Камінська (перекладачка “Віршів з війни”), письменниця Олександра Іванюк та літературознавець Євген Соболь.

Czytaj dalej

Poeci polsko-ukraińskiego pogranicza

5 października 2017 w Ukraińskim Domu w Warszawie (ul. Zamenhofa 1) o godz. 18.00 odbędzie się spotkanie na temat: „Poeci polsko-ukraińskiego pogranicza (Bolesław Leśmian, Jarosław Iwaszkiewicz, Józef Łobodowski).” Z Żanetą Nalewajk-Turecką i Hałyną Dubyk rozmawia Evgen Sobol.

„Ta niepojętość zieloności to Ukraina, gdzie się wychowałem. (…) Humańszczyzna i Białocerkierwszczyzna, Zofijówka i Szamrajówka” – mówił Bolesław Leśmian w jednym z wywiadów. Lata szkolne i studenckie spędził w Kijowie, gdzie ukończył tamtejsze gimnazjum oraz Wydział Prawa kijowskiego Uniwersytetu św. Włodzimierza. O związkach jego poezji z ukraińskim folklorem opowie Żaneta Nalewajk-Turecka z Uniwersytetu Warszawskiego, autorka książki „Leśmian międzynarodowy – relacje kontekstowe. Studia komparatystyczne”, w której m. in. możemy przeczytać: „Niewątpliwie w okresie kijowskim kształtowały się swoisty Leśmianowski poetycki styl i światopogląd – uchwytne w jego późniejszych dziełach, wyrastające z ducha dialogu kultur wschodnio- i zachodnioeuropejskiej”.

Z kolei Halyna Dubyk, autorka książki „Sen o Ukrainie. Pogłosy „szkoły ukraińskiej” w literaturze polskiej dwudziestolecia międzywojennego” przedstawi obrazy literackie Ukrainy w poezji Jarosława Iwaszkiewicza oraz Józefa Łobodowskiego. Zastanowi się, czy została zachowana ciągłość pomiędzy „szkołą ukraińską” polskiego romantyzmu a podobnym zjawiskiem w dwudziestoleciu. „Ukraińskie motywy w twórczości Iwaszkiewicza ewokowane są częstokroć jako sprzęgnięcie dwóch, w istocie pozaliterackich perspektyw – podróży i pamięci” – zaznacza autorka książki. Czytaj dalej

Поети українсько-польського пограниччя

5 жовтня о 18.00 в Українському домі у Варшаві (вул. Заменгофа 1) відбудеться зустріч на тему “Поети українсько-польського пограниччя (Болеслав Лесьмян, Ярослав Івашкевич, Юзеф Лободовський)”. З Жанетою Налевайк-Турецькою і Галиною Дубик розмовлятиме Євген Соболь.

“Та неосяжність зелені — це Україна, де я виростав. Уманьщина та Білоцерківщина, Софіївка та Шамраївка,” – сказав Болеслав Лесьмян в одному з інтерв’ю. Шкільні та студентські роки провів у Києві, де закінчив гімназію та юридичний факультет Київського Університету Святого Володимира. Про зв’язок його поезії з українським фольклором розкаже Жанета Налевайк-Турецька з Варшавського Університету, автор книжки “Міжнародний Лесьмян – контекстні відносини, порівняльні дослідження”, у який між іншими можна прочитати: “Безсумнівно, у київський період формувався характерний поетичний стиль та світогляд Лесьмяна — що знаходиться у його пізніших творах та виростає з духу діалогу східних та західноєвропейських культур”.

У свою чергу, Галина Дубик, автор книги “Сон про Україну”. Відлуння “української школи” в польській літературі міжвоєнного періоду” представить літературні образи України в поезії Ярослава Івашкевича та Юзефа Лободовського. Розважить, чи “українська школа”у Польщі міжвоєнного періоду є продовженням подібного явища у романтизмі. “Українські мотиви у творчості Івашкевича часто являються випадковою двох суттєво не літературних перспектив — подорожей та пам’яті,” – підкреслює автор книги.

Czytaj dalej

Джозеф Конрад і Україна

Польський Сейм оголосив рік 2017 Роком Джозефа Конрада. З цього приводу запрошуємо на зустріч “Джозеф Конрад та Україна”, на якій буде представлено автобіографічний зв’язок народженого в Бердичеві житомирської області письменника з Україною. З Анною Щепан-Войнарською розмовлятиме Євген Соболь. Зустріч відбудется в Українському Домі у Варшаві (вул. Заменґофа 1) 22 вересня 2017, год. 18.00

Перш за все, буде розглянуто питання про ідентичність творця: чи був він польським дворянином чи англійським письменником? Яка мова була для нього найважливіша: французька, англійська або польська? Чи мав контакт з українською мовою, культурою та літературою? Також запрошена на зустріч Анна Щепан-Войнарська представить проблему слов’янськості Конрада. Чи тема Східної Європи з’являється у його творчості через вплив Достоєвського чи це є спроба повернення до своїх корінь? Нагадаємо також про українські ремінісценції й алюзії в творах Конрада.

Czytaj dalej

Jewhen Małaniuk – ukraiński emigrant i poeta

8 czerwca 2017 o godz. 18.00 w Ukraińskim Domu w Warszawie odbędzie się spotkanie „Jewhen Małaniuk – ukraiński emigrant i poeta”. Z Żanetą Nalewajk-Turecką rozmawia Kateryna Biłyk.

Jewhen Małaniuk był wybitnym poetą ukraińskim. W końcu listopada 1920 r. po klęsce Armii URL został internowany w obozie w Kaliszu. Po II wojnie światowej przeniósł się do Stanów Zjednoczonych, gdzie zmarł.

Józef Łobodowski poznał Jewhena Małaniuka w 1936 roku w redakcji ukazującego się w Warszawie „Biuletynu Polsko-Ukraińskiego”. Większość tekstów polskiego poety na temat poetyckiej spuścizny ukraińskiego poety emigranta powstała znacznie później już – po wojnie – i została opublikowana na łamach paryskiej „Kultury”. Łobodowski, wychodząc od wysokiej oceny dokonań literackich Jewhena Małaniuka, w dyskusji o ukraińskiej literaturze emigracyjnej i stosunkach polsko-ukraińskich podkreślał, że sprawa ukraińska jest dla Polaków kwestią serca, racji historycznej i sumienia”.

Czytaj dalej

Євген Маланюк – український емігрант і поет

8 червня 2017 о 18.00 в Українcькому домі у Варшаві (вул. Заменгофа 1) в межах польсько-українського проекту “Інтеграція через літературу” відбудеться зустріч присвячена постаті Євгена Маланюка – українського поета-емігранта. З Жанетою Налевайк-Турецькою розмовлятиме Катерина Білик.

Євген Маланюк це видатний український поет. Після поразки Армії УНР був інтернований у таборі в Калишу. Після ІІ світової війни переїхав до США, де помер.

Юзеф Лободовський познайомився з Євгеном Маланюком у 1936 році в редакції “Польсько-українського бюлетеня”, що виходив у Варшаві. Більшість текстів про поетичну спадщину українського поета емігранта він написав значно пізніше – після війни – їх опубліковано на сторінках паризької “Культури”. Лободовський, високо цінив літературні осягнення Маланюка, а в дискусіях про українську еміграційну літературу та польсько-українські відносини підкреслював, що українське питання для поляків повинно бути справою серця, історичної правди та совісті”.

Czytaj dalej

Wieczór autorski Bohdana Zadury

 

25 maja 2017 o godz. 18.00 w Ukraińskim Domu w Warszawie odbędzie się wieczór autorski Bohdana Zadury.

Ukraińska poezja ma względem Bohdana Zadury mnóstwo niespłaconych długów, napisał Andrij Bondar w przedmowie do antologii „Wiersze zawsze są wolne”, która została opublikowana wkrótce po pomarańczowej rewolucji. Gorące poparcie, jakie polskie społeczeństwo udzieliło protestującym na Majdanie, zostało poprzedzone popularyzacją ukraińskiej literatury w Polsce, zaś w tym procesie rola Bohdana Zadury jest fundamentalna. Na temat obecności Ukrainy w jego poezji oraz wyborach tłumacza porozmawia z poetą Evgen Sobol.

Czytaj dalej

Авторський вечір Богдана Задури

 

25 травня 2017 о 18.00 в Українському Домі в Варшаві (вул. Заменгофа 1) відбудеться авторський вечір Богдана Задури.

В української поезії багато несплачених боргів перед Богданом Задурою. Так написав Андрій Бондар у передмові до антології “Вірші завжди є вільними”, яку опубліковано одразу після Помаранчевої революції. Дружній підтримці, яку польське суспільство надало протестувальникам на Майдані, передувала популяризація української літератури в Польщі, а у цьому процесі роль Богдана Задури є фундаментальною. Про наявність української теми в творчості та перекладацький вибір порозмовляє з поетом Євген Соболь.

Czytaj dalej