Poeci polsko-ukraińskiego pogranicza

5 października 2017 w Ukraińskim Domu w Warszawie (ul. Zamenhofa 1) o godz. 18.00 odbędzie się spotkanie na temat: „Poeci polsko-ukraińskiego pogranicza (Bolesław Leśmian, Jarosław Iwaszkiewicz, Józef Łobodowski).” Z Żanetą Nalewajk-Turecką i Hałyną Dubyk rozmawia Evgen Sobol.

„Ta niepojętość zieloności to Ukraina, gdzie się wychowałem. (…) Humańszczyzna i Białocerkierwszczyzna, Zofijówka i Szamrajówka” – mówił Bolesław Leśmian w jednym z wywiadów. Lata szkolne i studenckie spędził w Kijowie, gdzie ukończył tamtejsze gimnazjum oraz Wydział Prawa kijowskiego Uniwersytetu św. Włodzimierza. O związkach jego poezji z ukraińskim folklorem opowie Żaneta Nalewajk-Turecka z Uniwersytetu Warszawskiego, autorka książki „Leśmian międzynarodowy – relacje kontekstowe. Studia komparatystyczne”, w której m. in. możemy przeczytać: „Niewątpliwie w okresie kijowskim kształtowały się swoisty Leśmianowski poetycki styl i światopogląd – uchwytne w jego późniejszych dziełach, wyrastające z ducha dialogu kultur wschodnio- i zachodnioeuropejskiej”.

Z kolei Halyna Dubyk, autorka książki „Sen o Ukrainie. Pogłosy „szkoły ukraińskiej” w literaturze polskiej dwudziestolecia międzywojennego” przedstawi obrazy literackie Ukrainy w poezji Jarosława Iwaszkiewicza oraz Józefa Łobodowskiego. Zastanowi się, czy została zachowana ciągłość pomiędzy „szkołą ukraińską” polskiego romantyzmu a podobnym zjawiskiem w dwudziestoleciu. „Ukraińskie motywy w twórczości Iwaszkiewicza ewokowane są częstokroć jako sprzęgnięcie dwóch, w istocie pozaliterackich perspektyw – podróży i pamięci” – zaznacza autorka książki. Czytaj dalej

Reklamy

Поети українсько-польського пограниччя

5 жовтня о 18.00 в Українському домі у Варшаві (вул. Заменгофа 1) відбудеться зустріч на тему “Поети українсько-польського пограниччя (Болеслав Лесьмян, Ярослав Івашкевич, Юзеф Лободовський)”. З Жанетою Налевайк-Турецькою і Галиною Дубик розмовлятиме Євген Соболь.

“Та неосяжність зелені — це Україна, де я виростав. Уманьщина та Білоцерківщина, Софіївка та Шамраївка,” – сказав Болеслав Лесьмян в одному з інтерв’ю. Шкільні та студентські роки провів у Києві, де закінчив гімназію та юридичний факультет Київського Університету Святого Володимира. Про зв’язок його поезії з українським фольклором розкаже Жанета Налевайк-Турецька з Варшавського Університету, автор книжки “Міжнародний Лесьмян – контекстні відносини, порівняльні дослідження”, у який між іншими можна прочитати: “Безсумнівно, у київський період формувався характерний поетичний стиль та світогляд Лесьмяна — що знаходиться у його пізніших творах та виростає з духу діалогу східних та західноєвропейських культур”.

У свою чергу, Галина Дубик, автор книги “Сон про Україну”. Відлуння “української школи” в польській літературі міжвоєнного періоду” представить літературні образи України в поезії Ярослава Івашкевича та Юзефа Лободовського. Розважить, чи “українська школа”у Польщі міжвоєнного періоду є продовженням подібного явища у романтизмі. “Українські мотиви у творчості Івашкевича часто являються випадковою двох суттєво не літературних перспектив — подорожей та пам’яті,” – підкреслює автор книги.

Czytaj dalej

Джозеф Конрад і Україна

Польський Сейм оголосив рік 2017 Роком Джозефа Конрада. З цього приводу запрошуємо на зустріч “Джозеф Конрад та Україна”, на якій буде представлено автобіографічний зв’язок народженого в Бердичеві житомирської області письменника з Україною. З Анною Щепан-Войнарською розмовлятиме Євген Соболь. Зустріч відбудется в Українському Домі у Варшаві (вул. Заменґофа 1) 22 вересня 2017, год. 18.00

Перш за все, буде розглянуто питання про ідентичність творця: чи був він польським дворянином чи англійським письменником? Яка мова була для нього найважливіша: французька, англійська або польська? Чи мав контакт з українською мовою, культурою та літературою? Також запрошена на зустріч Анна Щепан-Войнарська представить проблему слов’янськості Конрада. Чи тема Східної Європи з’являється у його творчості через вплив Достоєвського чи це є спроба повернення до своїх корінь? Нагадаємо також про українські ремінісценції й алюзії в творах Конрада.

Czytaj dalej

Jewhen Małaniuk – ukraiński emigrant i poeta

8 czerwca 2017 o godz. 18.00 w Ukraińskim Domu w Warszawie odbędzie się spotkanie „Jewhen Małaniuk – ukraiński emigrant i poeta”. Z Żanetą Nalewajk-Turecką rozmawia Kateryna Biłyk.

Jewhen Małaniuk był wybitnym poetą ukraińskim. W końcu listopada 1920 r. po klęsce Armii URL został internowany w obozie w Kaliszu. Po II wojnie światowej przeniósł się do Stanów Zjednoczonych, gdzie zmarł.

Józef Łobodowski poznał Jewhena Małaniuka w 1936 roku w redakcji ukazującego się w Warszawie „Biuletynu Polsko-Ukraińskiego”. Większość tekstów polskiego poety na temat poetyckiej spuścizny ukraińskiego poety emigranta powstała znacznie później już – po wojnie – i została opublikowana na łamach paryskiej „Kultury”. Łobodowski, wychodząc od wysokiej oceny dokonań literackich Jewhena Małaniuka, w dyskusji o ukraińskiej literaturze emigracyjnej i stosunkach polsko-ukraińskich podkreślał, że sprawa ukraińska jest dla Polaków kwestią serca, racji historycznej i sumienia”.

Czytaj dalej

Євген Маланюк – український емігрант і поет

8 червня 2017 о 18.00 в Українcькому домі у Варшаві (вул. Заменгофа 1) в межах польсько-українського проекту “Інтеграція через літературу” відбудеться зустріч присвячена постаті Євгена Маланюка – українського поета-емігранта. З Жанетою Налевайк-Турецькою розмовлятиме Катерина Білик.

Євген Маланюк це видатний український поет. Після поразки Армії УНР був інтернований у таборі в Калишу. Після ІІ світової війни переїхав до США, де помер.

Юзеф Лободовський познайомився з Євгеном Маланюком у 1936 році в редакції “Польсько-українського бюлетеня”, що виходив у Варшаві. Більшість текстів про поетичну спадщину українського поета емігранта він написав значно пізніше – після війни – їх опубліковано на сторінках паризької “Культури”. Лободовський, високо цінив літературні осягнення Маланюка, а в дискусіях про українську еміграційну літературу та польсько-українські відносини підкреслював, що українське питання для поляків повинно бути справою серця, історичної правди та совісті”.

Czytaj dalej

Wieczór autorski Bohdana Zadury

 

25 maja 2017 o godz. 18.00 w Ukraińskim Domu w Warszawie odbędzie się wieczór autorski Bohdana Zadury.

Ukraińska poezja ma względem Bohdana Zadury mnóstwo niespłaconych długów, napisał Andrij Bondar w przedmowie do antologii „Wiersze zawsze są wolne”, która została opublikowana wkrótce po pomarańczowej rewolucji. Gorące poparcie, jakie polskie społeczeństwo udzieliło protestującym na Majdanie, zostało poprzedzone popularyzacją ukraińskiej literatury w Polsce, zaś w tym procesie rola Bohdana Zadury jest fundamentalna. Na temat obecności Ukrainy w jego poezji oraz wyborach tłumacza porozmawia z poetą Evgen Sobol.

Czytaj dalej

Авторський вечір Богдана Задури

 

25 травня 2017 о 18.00 в Українському Домі в Варшаві (вул. Заменгофа 1) відбудеться авторський вечір Богдана Задури.

В української поезії багато несплачених боргів перед Богданом Задурою. Так написав Андрій Бондар у передмові до антології “Вірші завжди є вільними”, яку опубліковано одразу після Помаранчевої революції. Дружній підтримці, яку польське суспільство надало протестувальникам на Майдані, передувала популяризація української літератури в Польщі, а у цьому процесі роль Богдана Задури є фундаментальною. Про наявність української теми в творчості та перекладацький вибір порозмовляє з поетом Євген Соболь.

Czytaj dalej

Еміграція як виклик. Про творчість Чеслава Мілоша

Чим для Чеслава Мілоша була еміграція? І коли вона насправді почалася? В 1951 році, коли він втік з ПНР та залишився у вигнанні у Франції? Писав, що це було самовбивче рішення. А може вже у тридцяті роки, коли він залишив Вільнюс та замешкав у Варшаві? Як переносив життя в Америці – країні, як вважав, великої самотності, яка однак привела його до Нобелівської премії? Що думав про діаспори: польську, литовську, українську? А чим є еміграція сьогодні для тисяч українців, що приїжджають до Польщі?

З Анджеєм Франашком, автором книжки “Мілош. Біографія”, розмовлятимуть Тадеуш Домбровський і Євген Соболь. Зустріч відбудеться в Українському Домі у Варшаві (вул. Заменгофа 1) 11 травня 2017 о 18.00

Czytaj dalej

Emigracja jako wyzwanie. O twórczości Czesława Miłosza

Czym dla Czesława Miłosza była emigracja? I kiedy właściwie się zaczęła? W roku 1951, kiedy uciekł z PRL-u i pozostał na wygnaniu we Francji? I pisał, że była to decyzja samobójcza? Czy może już w latach trzydziestych, kiedy opuścił Wilno i zamieszkał w Warszawie? Jak zniósł życie w Ameryce, kraju – jak uważał – wielkiej samotności, który jednak doprowadził go do Nagrody Nobla? Co myślał o diasporach – polskiej, litewskiej, ukraińskiej? A czym jest emigracja dzisiaj dla tysięcy Ukraińców, którzy przyjeżdżają do Polski?

Z Andrzejem Franaszkiem, autorem książki „Miłosz. Biografia”, rozmawiają Tadeusz Dąbrowski i Evgen Sobol. Spotkanie odbędzie się w Ukraińskim Domu w Warszawie (ul. Zamenhofa 1) 11 maja 2017 o 18.00.

Czytaj dalej

Польсько-українська інтеграція через літературу

 

Упродовж усього 2017 року в Українському домі за підтримки Фонду «Наш вибір» відбуватимуться інтеграційні заходи, спрямовані на досягнення польсько-українського порозуміння через літературу. Результатом «Інтеграції через літературу» буде публікація двомовної польсько-української антології «Українська надія».

Власне, ідея опублікувати антологію і розрослася в цілий великий проект. Куратор проекту – письменник, критик та науковець Євген Соболь – розповідає, що важливою подією в цьому напрямку була акція «Читаємо для України», котра відбулася ще 26 лютого 2014 року у Гданську. «Після Майдану у соцмережах стався вибух поетичної творчості: поети боролися віршами із режимом Януковича. Я зауважив, що польські поети теж не байдужі до Майдану, пишуть подібні вірші. Я переклав кілька віршів поетів з Гданська українською мовою, і вони вийшли друком в другому виданні антології «Небесна Сотня» під редакцією Лесі Воронюк у видавництві «Букрек» у Чернівцях. Потім вибрані вірші українських поетів з тієї ж антології уже в польському перекладі були опубліковані в познанському журналі «Час культури». Того ж року ми вирішили розширити проект та разом із поетесами Боженою Птак, Евою Мілек та поетом Анджеєм Фацем оголосили конкурс «Українська надія» для польських та українських поетів. Вірші мали бути про Україну або написані під враженнями від Майдану. Ми отримали дуже багато поезій, оголосили переможця, однак так і не знайшли коштів на публікацію антології. В 2016 році мою ідею польсько-української співпраці через літературу підтримала голова фундації «Наш вибір» Мирослава Керик. Вона ж запропонувала, щоб антологія стала частиною більшого проекту під назвою «Інтеграція через літературу». Фінансування ми отримали від міської адміністрації Варшави. Я був приємно вражений, бо, щиро кажучи, вже перестав вірити, що вдасться опублікувати антологію», – розповідає Євген Соболь.

Czytaj dalej